насичений подіями тиждень:
зійшлись
соромилась
була проти
майже не збила машина
шоковий стан
зустріч з Анею
приємні розмови
кінець посіченим кінчикам
кінець довгому волоссю((
короткий робочий день
година з С.
сварка з батьками
погані новини
подача документів
нові знайомства
приємне оточення
приємні новини
подача документів
знайомство з дівчиною хіпстершою
приємна співбесіда
компліменти від технічного секретаря
поїздка додому
подруги - одні з кращих людей:*
перше печиво Маріни - смачне
розмова з С.
розійшлись
впевненість у своїх словах
нова музика
нові улюблені пісні
переконання Ані про…
чекаю зустрічі
чекаю свої 18
нові надії і сподівання

If I could turn back the hands of time
I swear I never wanna cross that line

На твоє питання "чи я буду з тобою" я відповіла Так. І ось ми начеб то зустрічаємось, але я цього зовсім не відчуваю. Я казала, що ми будемо мало бачитись і ми дійсно майже не бачимось.
Цією новиною, що ми з тобою разом, шокувала А. так і не зрозумівши що вона про це думає.
Я хочу щоб все було добре, адже С. мене чимось привабив:*

Подала документи в Драгоманова, таке враження що розгружала вагони. Прийти в 10 ранку, а подати документи в 18:30- це далеко не перемога. І навіщо мені здався цей вуз і ці факультети?? Треба булр раніше себе це запитувати!!! Але є і плюси цього ну дуже протяжного дня. Я познайомилась з багатьма приємними людьми, які також були невдоволенні подачею документів. До 12 ми вже організували майже не табір по протесту "хто проходить без черги або Сергій візьми мезим шлунку добре з ним". Мені було його жаль, але той балаган який був в аудиторії в якій він керував, не зміг його виправдати. Я розлючена, що не встигла подати документи на соціологію, і що потрібно ще раз туди їхати. Завтра новий вуз нові проблеми. Щасти нам!

Сьогодні був прекрасний робочий день. Прекрасний тим, що кав'ярня запросила до себе найпривабливіших і найцікавіших людей. Десь о полудні зайшов до нас чоловік років так 29-33. До нестями привабливий, одягнутий у білу випрасувану сорочку. Зробивши замовлення, він достав свій блокнот і почав щось нотувати. Коли я принесла замовлення він глянув своїми виразними очима на мене і промовив „дівчино, у вас дуже гарна посмішка...” Після цих слів я посміхнулась і думала відійди, але після він продовжив, спитавши чи є у мене хлопець? Я відповіла що ні, і тоді він мені сказав „я бажаю вам знайти такого хлопця або вже чоловіка, який би тонув у ваших чорних очах та чарувався вашою посмішкою...” Я як завжди почервоніла, подякувала за дуже приємні слова і пішла далі працювати з гарним настроєм.
Люблю я таких відкритих і ввічливих з людей *__*

Здавалось кращі друзі, але це лише здалось. Тепер наша дружба переросла у відносини, які я намагалась відштовхнути. Сьогодні ти почув, як мені здалось, довгоочікуване так.Раніше я до тебе ставилась як до кращого друга, Ти весь час "стібався" з мене, а зараз за ті декілька хвилин я почала тебе соромитись. У нас вже не буде тих розмов, як мені треба з кимось зустрічатись або яка я незрозуміла. Не знаю, що буде далі, як все буде розвиватись, але ж я зробила цей крок на зустріч і буду надіятись на краще.

ВІТАЛІК - ТИ МІЙ ПРИНЦ:*:*:
мама, дякую вам за такого гарного, вихованого, ввічливого, приємного сина.

я давно так не переживала як зараз!
наша переписка набирає обертів, обертів з ємоцій.
я пишу тобі дивні для себе речі, таке враження, що їх пишу не я.
останнім часом ти мене чимось "цепляєш". не знаю що це?!
хочу швидше у майбутнє, щоб остаточно розібратись!

а що насправді я до тебе відчуваю?
це дружба яка переросла в кохання, чи то кохання яке тримається на дружбі, чи зовсім інше, для нас дивне і незрозуміле почуття…
я не розумію нічого, я просто заплуталась у своїх думках та почуттях…